Прикметник є самостійною частиною мови, яка виражає ознаку предмета і відповідає на питання: який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
Приклади речень з прикметниками, що виражають різні ознаки:
- Фіалки розсіяли ніжний запашний аромат по всьому саду (ознака запаху)
- Сонце на небосхилі малює червоні відтінки на хвилях безкрайнього моря (кольору)
- Старенька бабуся сіла на лавочку і розповідала нам цікаві історії з минулого (віку)
- Величезний океан хвилювався перед нами, розкидаючи свої високі хвилі на берег (розміру)
- Багатоквартирний будинок має чудовий дерев’яний фасад, який надає йому особливого шарму (матеріалу)
- Вчителька була відома своєю твердою, але справедливою дисципліною, яка сприяла успіху її учнів (якості)
- Під’їхала мамина автівка (приналежності)
- Турист відчув, як легкий вітерець несе аромат свіжої кави з далекої кав’ярні (простору)
- Раннє сонце розливало свої промені над горизонтом, роблячи все довкола сяючим і теплим (часу)
Прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні. Якісні прикметники називають ознаку предмета, яка може проявлятися в різній мірі, мають ступені порівняння. Відносні прикметники вказують на відношення до іншого предмета, обставини або дії. Присвійні прикметники вказують на належність предмета якійсь особі або тварині.
Прикметники можуть переходити з одного розряду в інший. Вони можуть змінюватися за родами, числами та відмінками.
Існують повні та короткі прикметники, відповідно до наявності закінчень. Повні прикметники мають закінчення, а короткі — ні. Повні змінюються за всіма граматичними категоріями, а короткі не мають такого відмінювання. У сучасній українській мові загальновживаними є повні змінні форми прикметників, тоді як нестягнені форми використовуються у розмовному стилі, фольклорі та художніх творах, де вони слугують засобом вираження врочистості, емоційної піднесеності й стилізації під народну пісню.
Матеріали по темі: