Кличний відмінок (звертальний чи вокатив) в українській мові використовується для звертання до кого-небудь або чого-небудь. Це форма, яка використовується, коли ми звертаємось до особи чи предмета. Наприклад:
Чоловіче! Послухай мене.
Антоне! Я маю для тебе важливе повідомлення.
У цих реченнях «Чоловіче» та «Антоне» є формами кличного відмінка.
Як визначити кличний відмінок
Кличний відмінок можна визначити, якщо в реченні використовуються звертальні вирази чи слова до конкретної особи чи предмета. Ця форма використовується для звертання до когось або чогось. Зазвичай це невелике слово чи вираз, який вказує на адресата у реченні. Ось декілька прикладів звертальних виразів, які вказують на те, що вживається кличний відмінок:
Синку, де мої окуляри?
Сонечко, як ти сьогодні?
Києве, ти моє улюблене місто!
У цих прикладах наведені вирази, які пояснюють до кого звертаються, що вказує на вживання кличного відмінку.
Як правильно утворювати кличний відмінок
Кличний відмінок утворюють тільки іменники чоловічого та жіночого роду в однині. Незалежно від їхнього лексичного значення, вони можуть закінчуватися на 5 літер: е, є, о, у, ю. Сестро, Сергію, Україно, пане, котику, Василю. Іменники середнього роду та у множині цієї форми не мають. Винятком є використання у множині звертання – панове.
Щоб утворити кличний відмінок іменника жіночого роду (і деяких чоловічого) треба змінити його закінчення на:
- О (якщо основа слова закінчується на твердий приголосний): Миколо, книго, мамо, сестро
- Е (основа закінчується на м’який приголосний, на шиплячий і на р): доле, Катрусе, судде, кате
- Є (після голосного та апострофа): коліє, мріє, надіє, редакціє
- Ю (коли вживається пестлива форма): Ганнусю, кицюню, бабусю, матусю
Іменники чоловічого роду утворюють кличний відмінок за допомогою закінчень.
- У: іменники твердої групи (основа закінчується на твердий приголосний), власні імена з основою на г, х, к : керівнику, дядьку, Олегу, тату, читачу.
- Ю: м’яка група (основа закінчується на м’який приголосний): Василю, татусю, Сергію, Дунаю, красеню, володарю, лікарю.
- Е: тверда група (основа закінчується на твердий приголосний): Львове, Доне, Мироне, пісняре, майоре, друже, козаче.
Як звертатися в кличному відмінку
Звертання в кличному відмінку в українській мові використовується для звертання до осіб або предметів у вигуках, командах чи спілкуванні, де ви виражаєте свої почуття, бажання чи спонукання. Ось деякі приклади того, як звертатися в кличному відмінку:
- Друг – Друже, Сестра – Сестро, Мама – Мамо, Брат – Брате
- Зірка – Зірко
- Надія – Надіє
- Україна – Україно, Київ – Києве, Львів – Львове
- Настя – Насте
- Олег – Олегу
- Микола – Миколо
- Син – Сину
- Ілля – Іллє
- Оля – Олю
На які питання відповідає кличний відмінок
Кличний відмінок в українській мові використовується для вираження звертання до конкретної особи, предмета, тварини. Він може відповідати на питання Хто? або Що?
Офіціанте, принесіть, будь ласка, рахунок.
Брате, допоможи мені підняти цей ящик.
Бабусю, приготуйте будь лазка мій улюблений борщ.
Львове, я завжди повертаюся до тебе.
Матусю, ви дуже смачно готуєте.
Матеріали по темі:
